Доступність сайту ресторану Меню, яке можна прочитати, і замовлення, яке можна оформити

Що це означає для закладу

• Технічний орієнтир — ДСТУ EN 301 549:2022, він спирається на WCAG 2.1
• Для приватного закладу це рекомендація, а не вимога з санкціями — ми кажемо прямо
• Текстове меню читає і диктор, і пошук: страви починають знаходитися за назвами
• Склад і алергени мають бути прочитними — це питання безпеки гостя, а не оформлення
• Сторінка про доступність залу знімає половину дзвінків і економить гостю поїздку
• Заява про доступність із контактом — спосіб почути зауваження від гостя, а не з відгуку

Що ламається на сайтах закладів

1. 01

   Меню картинкою

   Дизайнер надіслав гарний PDF, його виклали як є. Людина з екранним диктором не дізнається ні страв, ні цін; на телефоні доводиться возити пальцем по сторінці. Лікується текстовою версією меню — вона ж приводить гостей із пошуку.

2. 02

   Склад і алергени всередині картинки

   Там же, у макеті, живе найважливіший рядок: що всередині страви. Для людини з алергією це питання безпеки, і вона просто не ризикуватиме.

3. 03

   Бронювання столика

   Віджет бронювання — чужий код у рамці. Календар без підписів, обрана дата не оголошується, підтвердження показане лише кольором. Гість доходить до останнього кроку й зривається.

4. 04

   Кнопка «замовити»

   Іконка кошика без підпису, кнопка «плюс» без імені, кількість змінюється мовчки. Екранний диктор читає «кнопка» — і все.

5. 05

   Карусель страв

   Автопрокручування без кнопки зупинки заважає найбільше тим, хто читає зі збільшенням, і тим, хто не встигає прочитати підпис.

6. 06

   Адреса й години картинкою

   Графік роботи у святковому банері, адреса лише на вбудованій карті, телефон зображенням. Саме це шукають першим — і саме цього для диктора не існує.

Чому для ресторану це гроші, а не папери

Недоступне меню — не зауваження перевіряльника, а замовлення, якого не було. Гість не телефонуватиме, щоб дізнатися склад страви: він замовить там, де все написано текстом. А доступність залу — перше, що з’ясовує родина, у якій є людина на візку або літні батьки.

• Компанія обирає заклад за найменш мобільним учасником — і часто це питання доступності
• Ветерани з пораненнями та люди на візку стали помітною частиною відвідувачів
• Літні гості замовляють з телефона й не збільшуватимуть картинку
• Текстове меню — це ще й сторінки, за якими вас знаходять у пошуку

Як іде робота

1. 01

   Перевіряємо шлях гостя

   Головна, меню, сторінка страви, бронювання, оформлення замовлення, контакти. Тільки з клавіатури і з екранним диктором, обов’язково на телефоні.

2. 02

   Переводимо меню в текст

   Це основна робота: страви, склад, ціни й позначки стають текстом на сторінці. Гарний PDF можна залишити поруч для друку.

3. 03

   Виправлення в коді

   Імена кнопок та іконок, підписи полів бронювання, зупинка каруселі, контраст на тлі фотографій, збільшення сторінки, видимий фокус. Зовнішній сервіс бронювання чи доставки перевіряємо окремо.

4. 04

   Сторінка про доступність залу

   Коротка й чесна: вхід, сходинки, ширина проходу, вбиральня, паркування, меню великим шрифтом на прохання. Пишемо те, що є, без обіцянок.

5. 05

   Заява про доступність

   Текст і сторінка з контактом для звернень, із посиланням у підвалі.

Чого ми не робимо

• Не ставимо віджет доступності замість роботи — дивляться на сам сайт
• Не переробляємо чужі сервіси замовлення й бронювання: ми не їхній розробник, обмеження описуємо чесно
• Не вигадуємо умови доступності залу — пишемо лише те, що ви підтвердили
• Не чіпаємо рецептуру й опис страв: за зміст відповідає заклад

Перевірте сайт закладу

Почніть з головної, сторінки меню й сторінки бронювання — результати зазвичай різні. Перевірка безкоштовна й показує те, що видно в коді; замовлення та бронювання проходимо руками в платному аудиті.